надѣвати — НАДѢВА|ТИ (1*), Ю, ѤТЬ гл. Вешать, надевать что л. на кого л.: на кого надѣвати [крест] цѣловавше КН 1280, 522б … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
надівати — дівам, ваш, Ол. Начиняти. Надівати кышку м ясом … Словник лемківскої говірки
надівати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
надівати — I = надіти 1) (приладжувати, прикріплювати щось на чому н.; надягати головний убір, окуляри, маску тощо), надягати, надягти, надягнути, одягати, одягти, одягнути, накладати, накласти, напинати, нап ясти, насаджувати, насадити, начіплювати,… … Словник синонімів української мови
надіватися — I а/ється, недок., наді/тися, і/неться, док. 1) Одягатися на кого , що небудь. || Натягуватися на який небудь предмет. 2) Приладжуватися, прикріплюватися на кому , чому небудь. 3) тільки недок. пас. до надівати. II а/юся, а/єшся, недок., діал.… … Український тлумачний словник
надіваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до надівати … Український тлумачний словник
надівання — я, с. Дія за знач. надівати … Український тлумачний словник
надіти — див. надівати … Український тлумачний словник
надіти — див. надівати … Словник синонімів української мови
проспівати — а/ю, а/єш, док. 1) перех. і без додатка.Виконати голосом музичний твір або його частину, відтворити голосом музичний звук, музичну фразу. || Співуче вимовити. || перен. Створити що небудь з натхненням. 2) перех. і неперех. Видати мелодійні звуки… … Український тлумачний словник